- фіксуючий
- [ф'іксу/йучией]
м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
фіксуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до фіксувати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
фіксуючий — 1 дієприкметник від: фіксувати фіксуючий 2 прикметник який має властивість фіксування … Орфографічний словник української мови
обмір — Кресленик, виконаний на підставі натурного обстеження споруди і фіксуючий як загальні розміри, так і розміри окремих елементів. За характером деталізації і точності О. поділяються на архітектурно археологічні і архітектурні … Архітектура і монументальне мистецтво